Водій автотранспортних засобів.

Характер роботи водія

Кожна галузь в силу специфіки процесів виробництва має певними особливостями в організації праці свого персоналу. На автомобільному транспорті ці особливості пов'язані з водіями - основною категорією робітників на транспорті. Праця водіїв відбувається поза трудового колективу. Водій випробує нервово-емоційне перевантаження. Для водія характерне поняття "робоче місце" - автомобіль і "робоча зона" - дорога, АТП, АЗС і т.п. Робоче місце - автомобіль є місцем підвищеної небезпеки. Від роботи водіїв багато в чому залежить виконання плану перевезень. Тому одним з найважливіших завдань є правильна організація праці водіїв. Існує ряд особливостей в організації праці водіїв:

- Основна робота водіїв протікає поза підприємства, тому і її результати в значній мірі залежать від ініціативи водіїв;
- На відміну від промислового підприємства на результати діяльності АТП багато в чому впливають зовнішні чинники (стан доріг, кліматичні умови, інтенсивність руху транспорту на протязі маршруту тощо), з-за яких можливі зміни у видах і обсягах робіт водіїв;
Також слід зазначити, що складність праці є однією з головних складових його оплати. Велике значення для підвищення продуктивності праці, збільшення обсягу пасажирських перевезень має поліпшення організації нормування заробітної плати. Виконанню цих завдань має сприяти правильне застосування і дотримання чинного законодавства з заробітної плати.
20 травня 2009 року було прийнято ряд постанов уряду, зокрема постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів» № 487, постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів» № 490, постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» № 511.
Право керування автотранспортним засобом підтверджується посвідченням водія, виданим відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511).
Зразки вказаних вище документів затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про документи про освіту та вчені звання» від 12 листопада 1997 року № 1260.
- відчуття вірного кольору.
Ці методи дозволяють:
1) строго математично представити зміст кожного елемента трудового процесу, їх взаємозв'язок у відповідності до прийнятої послідовністю виконання;
2) одночасно розглядати зміст кожного елемента трудового процесу як варіантну завдання, вирішення якого за заданим критерієм (психофізіологічного, вартісному або тимчасовому) дозволяє вибрати оптимальний варіант її здійснення.
Можна виділити наступні групи ергономічних характеристик автомобіля. Характеристики, зумовлені анатомічною будовою, розмірами механікою (біомеханіки) людського тіла, його органів руху. До них відносяться: розміри і форма кабіни, сидіння, розміри, форма, розташування, кінематика та динаміка органів управління автомобілем, розташування щитка приладів, дзеркал заднього виду, особливості конструкції автомобіля і робочого місця водія, що обумовлюють оглядовість. Характеристики, зумовлені фізіологічними особливостями людського організму, - мікроклімат кабіни: склад, вологість і рух повітря, температура, шум і вібрація на робочому місці. Характеристики, зумовлені психофізіологічними і психологічними особливостями людини. Ці характеристики пов'язані, перш за все, з отриманням передачею інформації водієм. До них відносяться оглядовість автомобіля, прозорість скла кабіни, читабельність приладів, розміри і форма дзеркал заднього виду, ефективність освітлювальних пристроїв автомобіля, інформативність органів управління, що забезпечує регуляцію впливів на них водія. Фізіологічні та психофізіологічні характеристики діяльності водія з управління автомобілем у великій мірі залежать і від дорожньо-транспортних умов. Так, нерівне покриття викликає значне посилення вібрації; загазованість повітря на дорозі впливає на склад повітря в кабіні, освітленість і розподіл світла на дорозі - на роботу зору і т.д. однак вплив дорожньо-транспортних умов на фізіологію і психофізіологію водійського праці значною мірою залежить від ергономічних характеристик автобуса. Ці характеристики можуть у великій чи меншою мірою нейтралізувати несприятливий вплив багатьох дорожньо-транспортних умов.
У набагато меншому ступені залежить від ергономічних характеристик автомобіля вплив на водія таких дорожньо-транспортних характеристик, як інтенсивність руху. Тим часом саме інтенсивність руху визначає в першу чергу обсяг і швидкість надходження інформації, а отже напруженість її прийому та переробки водієм. Відзначимо, що необхідність приймати і переробляти великий обсяг інформації в обмежений час відповідальний характер рішень, пов'язаний з можливістю виникнення дорожньо-транспортних пригод, тягнуть за собою великі нервово психічні напруги. Цей високий рівень нервово-психічної напруженості є однією з головних характеристик праці водія. Фізіологію і психофізіологію праці водія не можна розглядати у відрив від режиму його роботи і відпочинку. Правильний режим праці і відпочинку сприяє збереженню працездатності протягом робочого дня, запобігає накопиченню втоми, а також виникнення і розвиток ряду професійних захворювань. Правильний режим-праці та відпочинку включає своєчасні паузи в процесі робочого дня, спеціалізовану виробничу гімнастику відповідну характером праці та віком, своєчасне харчування, достатній час для сну, повноцінний відпочинок і забезпечення гігієнічних умов на робочому місці.
У процесі керування автомобілем водій знаходиться на своєму робочому місці, в кабіні. При цьому він розташовується на сидінні конкретної конструкції, у вимушеній позі, обмежений обсягом кабіни і особливостями оглядовості. Тривале знаходження в сидячій позі і пов'язана з нею гіпокінезія (обмежена рухова активність) призводять до ряду фізіологічних зрушень в організмі і викликають специфічне стомлення водія, знижують його працездатність і можуть сприяти виникненню і розвитку ряду захворювань. Тому дуже велике значення мають конструкція та засоби регулювання сидіння, матеріал, з якого воно виготовлене, розташування конструкції органів управління, а також характеристики кабіни, що обумовлюють оглядовість.
У кожній професії можна виділити найбільш важливі психофізіологічні властивості людини - оператора складної системи, що дозволяють безпечно і якісно виконувати необхідний обсяг робіт.
Для водія такими властивостями є:
- Зорові відчуття
- Слухові відчуття
- Відчуття рівноваги, прискорень, вібрацій
- Сприйняття
- Пам'ять
- Мислення
- Оперативні якості
- Реакція
- Емоційний стан

Умови праці водія

- Робота водія протікає на відкритому повітрі і пов'язана з впливом на нього метеорологічних факторів, що залежать від кліматичної зони, пори року, умов погоди;

- Тривалість робочої зміни водіїв сягає в багатьох випадках 10-12 год. (при дотриманні місячного балансу робочого часу) без строго регламентованої обідньої перерви (її іноді важко регламентувати);

- З двох видів навантажень, що діють на людину в процесі праці (фізичної і нервово-емоційною), у водія переважає нервово-емоційна.

Ринок праці

Так є певні особливості працевлаштування водія автотранспортних засобів.

Ці нормативно-правові акти регулюють питання навчання осіб для керування транспортними засобами.

Разом з тим, кваліфікаційними вимогами до професії водій автотранспортних засобів (код КП 8322), визначеними кваліфікаційною характеристикою водія транспортних засобів, затвердженою наказом Мінтрансзв'язку України від 14 лютого 2006 року № 136, передбачено наявність зразка про присвоєння кваліфікації водія, виданими за результатами кваліфікаційної атестації відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого спільним наказом Мінпраці та Міносвіти від 31 грудня 1998 року № 201/469.

Таким чином, для осіб, професійна діяльність яких пов'язана з керуванням транспортним засобом, необхідною умовою зарахування на відповідне робоче місце, крім посвідчення водія, виданого відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), має бути диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації (для водіїв транспортних засобів), видані відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого спільним наказом Мінпраці та Міносвіти від 31 грудня 1998 року № 201/469.

Освітня підготовка водія

В професійно-технічних училищах, які готують фахівців з професії «водій автотранспортних засобів», провідними навчальними дисциплінами є: правила та безпека дорожнього руху, будова автомобілів, технічне обслуговування. Поряд з вивченням цих дисциплін учні освоюють загальноосвітні дисципліни. Основам  професійних знань, професійних вмінь та навичок учні оволодівають в навчально-виробничих майстернях та під час водіння .

Медичні обмеження.

Кожна професія висуває певні вимоги до індивідуально- психологічних якостей людини. Водієм може працювати практично будь-яка здорова людина, але недоцільно опанувати цю професію людям, які мають певні протипоказання.

Захворювання органів зору, зорові розлади (косоокість, дальтонізм, зниження гостроти зору)

- навантаження на очі;

- точного визначення відстані, розмірів та форм об'єктів;

Захворювання хребта (сколіоз та ін.)

- сидячої або нахиленої пози протягом тривалого часу;

Захворювання і опорно-рухового апарату

- напруженої роботи руками, особливо кистей рук;
- сидячої або нахиленої пози протягом тривалого часу.

Психофізіологічні захворювання; епілепсія; органічне ураження центральної нервової системи

- розвитку та концентрації уваги;
- низької координації рухів;
- комунікативності
- посидючості (малорухомої пози) протягом тривалого часу;
- високий рівень переключення і розподілу уваги;
- емоційна стійкість

Захворювання серцево-судинної системи та гіпертонічна хвороба

- роботи в умовах шуму і вібрації від працюючих механізмів

Захворювання легень

- роботи в умовах забруднення повітря

Захворювання шкіри

- постійних фізичних контактів

Захворювання слуху

- роботи в умовах шуму і вібрації від працюючих механізмів

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей водія

Праця водія включає: управління автомобілем при виконанні перевезень, приймання автомобіля у змінника, підготовку до виїзду на лінію та оформлення необхідної документації, здача автомобіля зміннику, усунення ряду несправностей автомобіля. Крім того, водій у ряді випадків виконує обов'язки кондуктора, контролера, експедитора. Проте основним змістом праці водія, найбільш важливим, відповідальним, займають, як правило, більшу частину робочого часу і разом з тим найбільш характерним для його праці в цілому, є водіння автомобіля. Тому саме процес водіння автобуса визначає найбільш суттєві фізіологічні психофізіологічні характеристики праці водія. Характерним для управління автобуса є те, що воно здійснюється водієм, що знаходиться безпосередньо в автомобілі. Таким чином, фізіологічна і психофізіологічна характеристика праці водія системі водій - автомобіль в дуже великій мірі залежить від ергономічних характеристик автомобіля, тобто від характеристик, що визначають відповідність автомобіля особливостей людини - водія і разом з тим особливостям його діяльності - управління автомобілем. Наука ергономіка вивчає закономірності пристосування виробничого середовища до можливостей організму-оператора. Це одна з найважливіших цілей ергономічного забезпечення створення методів раціоналізації трудових процесів, що відбуваються в системі ЛМС («людина - машина-середовище») на основі формалізованого їх опису.

Перспективи професії водія

Загалом, згідно статистичних даних, ймовірність працевлаштування після навчання за професією «водій автотранспортних засобів» складає близько 80%. Сьогодні водій не залишиться без діла, оскільки перевезення вантажів та пасажирів є щоденною потребою в народному господарстві України.

Споріднені професії

- слюсар по ремонту с/г техніки та усаткування;