Книга Пам'яті
Книга Пам'яті

Посполітак Андрій Васильович
14.12.1987 - 29.08.2014
Народився 14 грудня 1987 року в смт. Луків. Навчався в Луківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. 2006 року здобув професію «Тракторист-машиніст с/г виробництва категорії «А»; Водій автотранспортних засобів категорії «С» в ПТУ №22 смт. Луків. Служив у лавах Збройних Сил України. Андрій пройшов підготовку у Володимир-Волинській 51-й окремій механізованій бригаді.
Зник безвісти 29 серпня 2014 року у бою поблизу м. Іловайськ, Донецької області під час виходу з оточення.
Друзі Андрія розповідають, що він був справжнім патріотом, активним учасником організації «Молодий РУХ України», надійним товаришем, справжнім другом. Він був єдиний син у матері, неодружений.
Упізнаного за експертизою ДНК, 19 лютого 2015 року воїна перепоховали у рідному Лукові.
___________________________________________________________________________

Абрамчук Олександр Петрович
01.12.1988 - 15.07.2014
Народився і виріс у Ковелі. Навчався в НВК ЗОШ І-ІІІ ст. №11. У період з 2004р. по 2007р. здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів у Луківському профтехучилищі №22. Служив у лавах Збройних Сил України. У квітні 2014 року у званні рядового його мобілізували в армію. Олександр пройшов підготовку у Володимир-Волинській окремій механізованій бригаді, яку згодом відправили у район бойових дій на Донеччині.
Сестра загиблого Наталя розповідає, що Олександр був хорошим сином і братом. Дуже любив читати. Мама Антоніна Петрівна виховувала дітей самотужки. Адже досить рано залишилася вдовою: коли Наталі було чотири роки, а Сашкові лише один. Своє особисте життя Олександр влаштувати не встиг.
_____________________________________________________________________________________

Редькович Павло Миколайович
25.08.1992 - 05.09.2014
Народився Павло Миколайович у селі Майдан Ковельського району. Після закінчення дев'ятирічки в Новому Масирі пішов навчатися у Луківське професійно-технічне училище №22. У 2011 році був призваний до лав Збройних Сил України. Йому військова служба так припала до душі, що хлопець вирішив там залишитися за контрактом. І все було б добре, якби не ця війна.
22-річний юнак, турботливий син та брат, вірний друг і справжній патріот своєї землі не міг залишатися осторонь того, що відбувається на Сході країни. Він - військовозобов'язаний, контрактник однієї з Львівських військових частин, не роздумуючи пішов разом зі своїми побратимами боронити рідну Україну.
Загинув 5 вересня 2014 р. біля м. Щастя під Луганськом в бою з російським диверсійним підрозділом.
____________________________________________________________________________
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Низький уклін...