Інформація для батьків

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ, І ЯК ЙОГО УНИКНУТИ?

Серед сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування в міжособистісних відносинах підлітків. Такі відносини отримали назву учнівський булінг, розповсюдження якого протягом останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.

Явище булінгу поширене в навчальних закладах, психологи й педагоги працюють для того, щоб запобігти знущанню та своєчасно усувати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усувається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профілактика випадків учнівського насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до низки руйнівних наслідків.

Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) - це форма психічного насильства у вигляді тиску, дискримінації, цькування, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи.

БУЛІНГ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЧОТИРИ ГОЛОВНІ КОМПОНЕНТИ:

1.Агресивна й негативна поведінка.

2.Булінг здійснюється систематично.

3.Булінг відбувається у взаємовідносинах, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості

4.Булінгова поведінка є навмисною.

Мотивацією до булінгу стають заздрість , помста, відчуття неприязні до жертви , прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство , потреба в підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника ;зіткнення різних субкультур , цінностей , поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність; наявність у дитини- жертви психічних і фізичних порушень відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба в самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.

З огляду на спостереження можна визначити такі форми учнівського булінгу:

1. Фізичний булінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження тощо.

2. Психологічний булінг - насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або образ, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпев­неність жертви.

Кажучи про форми прояву булінгу, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску.

Діти, які стали жертвами булінгу проявляють такі (зокрема патологічні) особливості поведін­ки:

вони прикидаються хворими, щоб уникнути похід в школу;

бояться самостійно йти в школу та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;

їхня поведінка значно змінюється в бік віктимності;

у них спостерігаються явні симптоми стра­ху, що полягають у порушеннях сну й апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності;

у них виявляють рваний одяг або пошкоджені речі;

вони часто просять дати грошей або крадуть їх;

у них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;

мають постійні рани, гематоми, синці та інші травми;

вони мовчазні, не хочуть іти на контакт;

як вияв крайнього ступеню: можуть здійснити суїцид.

Булінг в учнівському середовищі діє на підлітка так, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в прцесі діяльності організованої взаємодії між учнями не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом.

Учнівський булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху.

Рекомендації учням щодо уникнення булінгу:

Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у приміщення, якщо булер зна­ходиться там. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатися наодинці з недругом.

Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й дома­гаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає значної кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчитися робити незмінний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (усмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування).

Усунь провокаційні чинники. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет - не бери його в школу.

Розкажи дорослим про знущання. Викладачі, соціальний педагог, вихователі, класний керівник, майстер в/н, директор училища, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру - звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.